1. Словник української мови в 11 томах

пропрілий

ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропрі́ти.

Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Дмит., Обпалені.., 1962, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропрілий — пропрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пропрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пропріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропрілий — ПРОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пропрі́ти. Комірець сорочки наскрізь пропрілий, але випраний і теж запрасований (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах