прорачкувати

ПРОРАЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Док. до рачкува́ти.

Литка вмів обійти непильних сільських доглядачів, пролізти на череві там, де не можна було прорач-кувати (Епік, Тв., 1958, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорачкувати — прорачкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прорачкувати — -ую, -уєш, розм. Док. до рачкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорачкувати — ПРОРАЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Док. до рачкува́ти. Литка вмів обійти непильних сільських доглядачів, пролізти на череві там, де не можна було прорач-кувати (Г. Епік). Словник української мови у 20 томах