проробка

ПРОРО́БКА, и, ж. Те саме, що проро́блення.

Абдулла мав їхати на якесь будівництво.. для короткотермінової практики з монтажу і для проробки своєї дипломної роботи, ув’язуючи її з виробництвом (Ле, Міжгір’я, 1953, 450);

— Знову на проробку? — спалахнув він (Донч., V, 1957, 556).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проробка — проро́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проробка — ПРОРО́БКА, и, ж. Те саме, що проро́блення. Абдулла мав їхати на якесь будівництво.. для короткотермінової практики з монтажу і для проробки своєї дипломної роботи, ув'язуючи її з виробництвом (Іван Ле); – Знову на проробку? – спалахнув він (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах