1. Словник української мови в 11 томах

просвистаний

ПРОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвиста́ти.

Іскриться снігами просвистана даль (Перв., II, 1958, 302);

Вона [весна] жила в усьому — в повітрі, наскрізь просвистаному вітрами, що мчали з Дніпра і Голосієвого лісу… в очах… в голосах… (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвистаний — просви́станий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. просвистаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просвистати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвистаний — ПРОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просвиста́ти. Іскриться снігами просвистана даль (Л. Первомайський); Вона [весна] жила в усьому – в повітрі, наскрізь просвистаному вітрами, що мчали з Дніпра і Голосієвого лісу... в очах... в голосах... (Ю. Мартич). Словник української мови у 20 томах