1. Словник української мови в 11 томах

просвітительський

ПРОСВІТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвіти́тель 1 і просвіти́тельство.

В кінці XVIII ст. на Україні.. був створений великий просвітительський центр, очолюваний.. філософом-просвітителем і енциклопедичним вченим Я. П. Козельським (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 24);

Просвітительську діяльність Г. С. Сковороди високо цінив В. І. Ленін (Літ. Укр., 5.XII 1972, 1);

// Власт. просвітителю.

Хоч передові гуманістичні ідеї сучасної епохи істотно відрізняються від просвітительського гуманізму Руссо, його спадщина не втратила свого значення і в наші дні (Рад. Укр., 28.VI 1962, 3);

Просвітительський характер поглядів І. М. Муравйова-Апостола був виразно помітний ще в молоді роки письменника (Рад. літ-во, 4, 1965, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітительський — просвіти́тельський прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  2. просвітительський — -а, -е, іст. Прикм. до просвітитель 1) і просвітительство. || Власт. просвітителю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітительський — ПРОСВІТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до просвіти́тель 1 і просвіти́тельство. В кінці XVIII ст. на Україні.. був створений великий просвітительський центр, очолюваний.. філософом-просвітителем і енциклопедичним вченим Я. П. Козельським (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах