1. Словник української мови в 11 томах

просилений

ПРОСИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до просили́ти;

// проси́лено, безос. присудк. сл.

Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Фр., І, 1955, 226);

Співає сніг під саньми, що везуть із міста сувої товарів і в’язки пахучої риби, крізь очі якої просилено цупкий шпагат (Стельмах, II, 1962, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просилений — проси́лений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. просилений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до просилити. || просилено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просилений — ПРОСИ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до просили́ти; // проси́лено, безос. пред. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (І. Словник української мови у 20 томах