проскандувати
ПРОСКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до скандува́ти.
— На чому спинивсь, о поете? — величаво проскандував він (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проскандувати — проскандува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проскандувати — -ую, -уєш, перех. Док. до скандувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проскандувати — ПРОСКАНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до скандува́ти. – На чому спинивсь, о поете? – величаво проскандував він (О. Полторацький); Ібагім .. проскандував: – Маєш звичай, о сурію, засуджувати вено, заперечувати флейту! (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах