1. Словник української мови в 11 томах

проскурницький

ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Належний проскурниці.

Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскур-ницьку частку поля (Н.-Лев., III, 1956, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проскурницький — проску́рницький прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. проскурницький — -а, -е. Належний проскурниці, проскурнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проскурницький — ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Належний проскурниці. Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскурницьку частку поля (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах