1. Словник української мови в 11 томах

прослуханий

ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прослу́хати 1-3;

// у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав.

З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослуханий — прослу́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прослуханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прослухати 1-3). || у знач. ім. прослухане, -ного, с. Те, що хто-небудь прослухав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прослуханий — ПРОСЛУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прослу́хати 1–3; // у знач. ім. прослу́хане, ного, с. Те, що хто-небудь прослухав. З прослуханого розмова переходила на сучасну тему, молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах