1. Словник української мови в 11 томах

просочений

ПРОСО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просочи́ти.

Байдужісінько проходять повз нього чумаки з наймитами своїми — в чорних, навмисне, від нападу нужі, просочених дьогтем сорочках, з півнем, що куняв на передній мажі, котрий будив їх у дорозі щоранку (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 25);

*Образно. Навкруги панувала важка, просочена місячним промінням тиша (Гжипький, Опришки, 1962, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просочений — просо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. просочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до просочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просочений — ПРОСО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до просочи́ти. Байдужісінько проходять повз нього чумаки з наймитами своїми – в чорних, навмисне, від нападу нужі, просочених дьогтем сорочках, з півнем, що куняв на передній мажі, котрий будив їх у дорозі щоранку (О. Словник української мови у 20 томах