1. Словник української мови в 11 томах

просочити

ПРОСОЧИ́ТИ див. просо́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просочити — просочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просочити — див. просочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просочити — ПРОСОЧИ́ТИ див. просо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. просочити — НАСИ́ЧУВАТИ (наповнювати що-небудь рідиною, парою, запахом і т. ін.), ПРОСО́ЧУВАТИ, ПРОСЯКА́ТИ також із сл. собою, НАПУВА́ТИ (НАПО́ЮВАТИ) поет., ПОЇ́ТИ поет.; ПРОЙМА́ТИ (про вологу, запахи, звуки тощо). — Док. Словник синонімів української мови