просочування
ПРОСО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. просо́чувати і стан за знач. просо́чуватися¹.
Просочування деревини мономерами з наступною їх полімеризацією дав змогу одержувати матеріали, які не сприймають вологу, стійкі проти грибкових захворювань (Веч. Київ, 20.IX 1967, 4).
ПРОСО́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. просо́чуватися².
— Насип має скріпити разом із заложеними мішками стик шпунта з днищем, має забезпечити перегатку від просочування води через щілинки (Коцюба, Нові береги, 1959, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просочування — просо́чування 1 іменник середнього роду оброблювання мастилом тощо просо́чування 2 іменник середнього роду проникання Орфографічний словник української мови
- просочування — I -я, с. Дія за знач. просочувати і стан за знач. просочуватися I. II -я, с. Дія за знач. просочуватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просочування — ПРОСО́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. просо́чувати і стан за знач. просо́чуватися¹. Просочування деревини мономерами з наступною їх полімеризацією дав змогу одержувати матеріали, які не сприймають вологу, стійкі проти грибкових захворювань (з газ.). Словник української мови у 20 томах