1. Словник української мови в 11 томах

простачка

ПРОСТА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Жін. до проста́к 1, 3.

[Xуса:] Ні, се нечувано… Якась рабиня… Наложниця… непевного коліна… Простачка родом… (Л. Укр., III, 1952, 157);

— Ніби родовитий пан, граф чи барон, не дасть їй.. почути, що вона йому нерівня, що він узяв її з ласки, що вона простачка і негідна його! (Фр., VIII, 1952, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простачка — проста́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. простачка — -и, розм. Жін. до простак 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простачка — ПРОСТА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Жін. до проста́к 1, 3. [Хуса:] Ні, се нечувано... Якась рабиня... Наложниця... непевного коліна... Простачка родом... (Леся Українка); – Ніби родовитий пан, граф чи барон, не дасть їй.. Словник української мови у 20 томах