простенько
ПРОСТЕ́НЬКО. Присл. до просте́нький.
Тоньова кімнатка була убрана зовсім простенько (Фр., III, 1950,341);
Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Баш, Надія, 1960, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простенько — просте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- простенько — Присл. до простенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простенько — ПРОСТЕ́НЬКО. Присл. до просте́нький. Тоньова кімнатка була убрана зовсім простенько (І. Франко); Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Яків Баш); Дядько мій був собі от козак... Словник української мови у 20 томах