простирало
ПРОСТИРА́ЛО, ПРОСТИРА́ДЛО, а, с. Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на постіль, підкладається під ковдру або використовується для обтирання.
В куті під стіною стояло друге таке саме ліжко. Ні простирала, ні верети.. не було (Фр., І, 1955, 273);
Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Ол., Леся, 1960, 185);
*Образно. На ранок все місто вкрилося білим простиралом, а з неба все сіялось і сіялось (Збан., Переджнив’я, 1955, 3);
// перен., розм. Великий лист паперу.
Війна! Зловісне слово кричить із сторінок газет, з простирал плакатів, з невеличких афішок у трамваях і автобусах (Донч., II, 1956, 206).
Полу́торне простира́ло (простира́дло) див. полу́торний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простирало — простира́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- простирало — простирадло, -а, с. Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на постіль, підкладається під ковдру або використовується для обтирання. || перен., розм. Великий лист паперу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простирало — ПРОСТИРА́ЛО, ПРОСТИРА́ДЛО, а, с. Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на ліжко, підкладається під ковдру або використовується для обтирання. В куті під стіною стояло друге таке саме ліжко. Ні простирала, ні верети.. Словник української мови у 20 томах
- простирало — прости́рало простирадло, простиня (ср, ст): Місько дивився на Германа як на фокусника, що зараз із рота витягне простирало (Нижанківський)||пшисцірадло ◊ де́ртися як старе́ прости́рало → дертися Лексикон львівський: поважно і на жарт
- простирало — ПРОСТИРА́ЛО (довге й широке полотнище, частина постільної білизни), ПРОСТИРА́ДЛО, ПРО́СТИНЯ́ розм. Старий підібгав краєчок сірої шорсткої ковдри, що була поверх жовтого простирала (Я. Гримайло); Послала Марина чисте простирадло на високому полу (М. Словник синонімів української мови
- простирало — Простира́ло, -ла, -лу; -ра́ла, -ра́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- простирало — Простирало, -ла с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31. Словник української мови Грінченка