1. Словник української мови в 11 томах

простовбичити

ПРОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим це займаючись.

Юрась Хомаха.. простовбичив, як пень, і пішов на гулянку прямо через свої луки (Чорн., Визволення, 1949, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простовбичити — простовби́чити дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. простовбичити — -чу, -чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим не займаючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простовбичити — ПРОСТОВБИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Пробути, простояти де-небудь якийсь час безцільно, нічим це займаючись. Юрась Хомаха.. простовбичив, як пень, і пішов на гулянку прямо через свої луки (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах