1. Словник української мови в 11 томах

півголий

ПІВГО́ЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівго́лий.

Широкий степ — його [волоха] постіль; Кругом стіна — із небом гори; Нежатий хліб, жебрана сіль; Півголий сам, а діти — голі (Бор., Тв., 1957, 107);

Полум’яні листки повільно зривалися з півголих гілок (Донч., VI, 1957, 506).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півголий — півго́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. півголий — -а, -е, рідко. Те саме, що напівголий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півголий — ПІВГО́ЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівго́лий. Лежав він високо на підводі – півголий, обмотаний чистим селянським полотном (Ю. Яновський); Широкий степ – його [волоха] постіль; Кругом стіна – із небом гори; Нежатий хліб, жебрана сіль; Півголий сам... Словник української мови у 20 томах
  4. півголий — Півго́лий, -а, -е Полуобнаженный. Желех. Словник української мови Грінченка