1. Словник української мови в 11 томах

півдесятка

ПІВДЕСЯ́ТКА, невідм., ч. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює половині десятка (у 1 знач.).

[Денис:] Я, бачте, переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (Кроп., II, 1958, 445);

Біля багаття сиділо з півдесятка озброєних людей (Тют., Вир, 1964, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півдесятка — півдеся́тка іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. півдесятка — незм. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює половині десятка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півдесятка — ПІВДЕСЯ́ТКА, невідм., ч. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює половині десятка (у 1 знач.); п'ять. [Денис:] Я, бачте, переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (М. Кропивницький); Біля багаття сиділо з півдесятка озброєних людей (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах