півдорога
ПІВДОРО́ГА, и, ж. Середина віддалі між чим-небудь.
Я несу кошик,.. ступаю в калошах. Минає так.. з півгодини. Могли б вже бути на півдорозі (Коцюб., II, 1955, 235);
Він.. почав вертатися з півдороги, аби не спіткати людей (Л. Янов., І, 1959, 313);
// перен. Середина якого-небудь процесу, дії і т. ін.
Думки шалено шарпаються в різні боки і на півдорозі обриваються, мов гниле павутиння (Стельмах, II, 1962, 70).
Спиня́тися (спини́тися, зупиня́тися, зупини́тися) на півдоро́зі:
а) робити зупинку на середині шляху, не дійшовши куди-небудь.
Воронін випроводжає його, потім швидко йде до стола. На півдорозі різко зупинився, думає (Лев., Нові п’єси, 1956, 33);
б) не доводити що-небудь до завершення.
— Ні, ви мене знаєте, Іване Семеновичу, я на півдорозі не спиняюсь (Ю. Янов., II, 1954, 122);
Ми стоїмо за безперервну революцію. Ми не спинимося на півдорозі (Ленін, 11, 1970, 209).
Значення в інших словниках
- півдорога — півдоро́га іменник жіночого роду середина відстані Орфографічний словник української мови
- півдорога — -и, ж. Середина віддалі між чим-небудь. || перен. Середина якого-небудь процесу, дії і т. ін. Спинятися на півдорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півдорога — ПІВДОРО́ГА, и, ж. Середина віддалі між чим-небудь. Я несу кошик, .. ступаю в калошах. Минає так .. з півгодини. Могли б вже бути на півдорозі (М. Коцюбинський); Він .. почав вертатися з півдороги, аби не спіткати людей (Л. Яновська); // перен. Словник української мови у 20 томах