півсела
ПІВСЕЛА́, невідм., с. Половина села.
З високого двору Сивашевого видко було півсела (Гр., II, 1963, 488);
— Які ми куркулі, коли в нас німці та гайдамаки півсела спалили! (Довж., І, 1958, 156);
// перен. Половина людей, що живе в селі.
— Мій так само був на гуральні, як і ваш. Тоді півсела довелось би судити (Коцюб., II, 1955, 99);
Я прибіг на пожежу, коли там було вже мало не півсела (Мур., Бук. повість, 1959, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півсела — півсела́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- півсела — незм. Половина села. || перен. Половина людей, що живе в селі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півсела — ПІВСЕЛА́, невідм., с. Половина села. З високого двору Сивашевого видко було півсела (Б. Грінченко); – Які ми куркулі, коли в нас німці та гайдамаки півсела спалили! (О. Довженко); // перен. Половина людей, що живе в селі. Словник української мови у 20 томах