підбілений
ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбіли́ти.
Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (Вас., І, 1959, 300);
Тепер вулиці села завжди підметені, хати підбілені, у дворах чистота (Рад. Укр., 5.ХІ 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбілений — підбі́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підбілений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- підбілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підбілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбілений — ПІДБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підбіли́ти. Піч полупана, долівка не мазана, грубо, абияк, підбілені голі стіни. Сумно й бідно, неохайно (С. Васильченко); Сипав сніг, біля альтанки .. лапаті ялинки, підібілені снігом (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах