1. Словник української мови в 11 томах

підважений

ПІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підва́жити.

Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю була застеляна свіжою осокою (Л. Янов.., І, 1959, 140);

Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (Вас., II, 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підважений — підва́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підважений — ПІДВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підва́жити. Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (С. Васильченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. підважений — Підва́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)