1. Словник української мови в 11 томах

підвечір

ПІ́ДВЕЧІР, присл., рідко. У підвечір’я.

Гіца з Раду підвечір прокидалися — вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (Коцюб., І, 1955, 371);

Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг (Тют., Вир, 1964, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвечір — пі́двечір прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. підвечір — I п`ідвечірпідвечора, ч. Те саме, що підвечір'я. II підв`ечірприсл., рідко. У підвечір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвечір — ПІ́ДВЕЧІР, присл., рідко. У підвечір'я. Гіца з Раду підвечір прокидалися – вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (М. Коцюбинський); Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг (Григорій Тютюнник); І золоті підпаски підвечір доять золотих овець (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. підвечір — Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі. Федьк. Словник української мови Грінченка