1. Словник української мови в 11 томах

підвій

ПІДВІ́Й, во́ю, ч. Хвороба від вітру (за народним повір’ям).

Знахар.. нічого не вдіє! А до того ще й не розбере, що воно за хвороба — чи пристріт, чи підвій (Вовчок, VI, 1956, 273);

[Олеся:] Марнієш ти щодня. [Влас:] Баби кажуть, що то підвій… (Кроп., II, 1958, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвій — підві́й іменник чоловічого роду хвороба від вітру Орфографічний словник української мови
  2. підвій — див. вітер Словник синонімів Вусика
  3. підвій — -вою, ч. Хвороба від вітру (за народним повір'ям). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвій — ПІДВІ́Й, во́ю, ч. Хвороба від вітру (за народним повір'ям). Знахар .. нічого не вдіє! А до того ще й не розбере, що воно за хвороба – чи пристріт, чи підвій (Марко Вовчок); [Олеся:] Марнієш ти щодня. [Влас:] Баби кажуть, що то підвій... (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  5. підвій — Підвій, -вію м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у. Словник української мови Грінченка