підвітряний

ПІДВІ́ТРЯНИЙ, а, е.

1. Звернений у ту сторону, звідки не дме вітер, захищений від вітру.

Підвітряний схил барханів завжди крутіший, спадає він під кутом 30 — 40° (Курс заг. геол., 1947, 40);

— Хвилі підіймаються, як гори, і підвітряні їх боки круті через надзвичайну густоту води (Довж., Зач. Десна, 1957, 445).

2. Те саме, що наві́тряний.

На відкритих підвітряних місцях саду крона дерев здебільшого однобока (Колг. Укр., 2, 1961, 35);

Одну або навіть дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (зашивають дошками, щільно заплітають лозою) (Жилий буд. колгоспника, 1956, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвітряний — підві́тряний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підвітряний — -а, -е. 1》 Звернений у той бік, звідки не дме вітер, захищений від вітру. 2》 Те саме, що навітряний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підвітряний — ПІДВІ́ТРЯНИЙ, а, е. 1. Звернений у той бік, звідки не дме вітер, захищений від вітру. Підвітряний схил барханів завжди крутіший, спадає він під кутом 30–40 ° (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. підвітряний — НАВІ́ТРЯНИЙ (з того боку, звідки віє вітер), ПІДВІ́ТРЯНИЙ. Боцман утоптав сніг під тушами, що захищали їх з навітряного боку (М. Трублаїні); Ішли з підвітряної сторони, і собака давно вже зачув звіра, про якого мисливець тільки здогадувався (В. Гжицький). Словник синонімів української мови