1. Словник української мови в 11 томах

підглянути

ПІДГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до підгляда́ти.

Йон підглянув, де стала Гашіца, і, розірвавши в тому місці коло, вхопив її ззаду за пояс (Коцюб., І, 1955, 234);

Підглянув [Матвій] дівчину собі, тиху та роботящу, ..оженився (Ірчан, II, 1958, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підглянути — підгля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підглянути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до підглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підглянути — ПІДГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до підгляда́ти. Йон підглянув, де стала Гашіца, і, розірвавши в тому місці коло, вхопив її ззаду за пояс (М. Коцюбинський); Підглянув [Матвій] дівчину собі, тиху та роботящу, .. оженився (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. підглянути — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Словник синонімів української мови
  5. підглянути — Підгля́нути, -ну, -неш; підгля́нь, -гля́ньмо, -гля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)