підгір’я
ПІДГІ́Р’Я, я, с. Нижній схил гори, що переходить у рівнину; місцевість біля підніжжя гори, гір.
Дорога величезною спіраллю спускалася вниз, і далеко, по той бік долини, знову спіраллю підіймалася по підгір’ю (Гончар, III, 1959, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Підгір’я — Підгі́р’я, -р’я, -р’ю, на -р’ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)