підданка
ПІДДА́НКА, и, ж., заст. Жін. до підда́нець.
— Мовчить!.. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче.., поводиться, як той пан з підданками! (Вовчок, І, 1955, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підданка — підда́нка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підданка — -и. Жін. до підданець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підданка — ПІДДА́НКА, и, ж., заст. Жін. до підда́нець. – Мовчить!.. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче.., поводиться, як той пан з підданками! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- підданка — Підда́нка, -нки, -нці; -да́нки, -да́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)