підданський
ПІДДА́НСЬКИЙ, а, е, заст. Власт. підданцю.
Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву… О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя — невільне, підданське! (Мирний, V, 1955, 342);
В Григорія Олександровича ж немає ні жінки, ні дітей, а скільки в нього маєтностей, скільки підданських душ? (Добр., Очак. розмир. 1965, 265).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підданський — підда́нський прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- підданський — -а, -е. Власт. підданцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підданський — ПІДДА́НСЬКИЙ, а, е, заст. Власт. підданцю. Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву... О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя – невільне, підданське!... Словник української мови у 20 томах
- підданський — Підда́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)