1. Словник української мови в 11 томах

піддувати

ПІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь).

2. тільки недок., неперех. Те саме, що підвіва́ти 1.

[Ряженко:] Не замерзли, буває? ..Ніде не піддувало? [Ольга:] Ні (Мик., І, 1957, 285);

Уздовж покосів ходить вітер.. Піддуває знизу, зверху, і шелестять покоси (Рад. Укр., 29.VII 1962, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддувати — піддува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піддувати — -аю, -аєш, недок., піддути, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь). 2》 тільки недок., неперех. Те саме, що підвівати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддувати — ПІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що. Дути знизу або збоку (звичайно на вогонь). 2. тільки недок. Те саме, що підвіва́ти 1. [Ряженко:] Не замерзли, буває? .. Ніде не піддувало? [Ольга:] Ні (І. Словник української мови у 20 томах