підживлюватися

ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. піджи́вляться; док.

1. Набувати сили, бадьорості і т. ін.

Духом підживився Палій і трохи повеселішав, як приїхала до нього пані полковникова (Морд., І, 1958, 201);

// розм. Те саме, що піджива́тися.

[Митродора:] Як же ваше хазяйствечко? [Колодка:] Підживляємось потрошку, в колодочки вбиваємось потихеньку (Сам., II, 1958, 168);

// перен., розм. Ставати виразнішим, яскравішим і т. ін.

— Леонід Семенович — студент! Чув, чув, — сказав диякон, і його тихі очі неначе підживились і засвітились (Н.-Лев., IV, 1956, 127).

2. розм. Трохи поїсти, попити.

Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (Коцюб., І, 1955, 310);

Андрій напував пораненого ситром, а сам підживлявся пивом (Трубл., Шхуна.., 1940, 284);

Розказує баба.. про все те Чіпці. «Скот, мов, ніколи не реве без нужди… Як вертається додому та реве — то він радіє.. А може, голодний, то поїсть, підживиться…» (Мирний, І, 1949, 142);

Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками та свіжими баклажанами (Досв., Вибр., 1959, 82).

3. тільки недок., с. г. Пас. до піджи́влювати 3.

На протязі весни і літа всі посіви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур’янів, підживлювались мінеральними добривами (Рад. Укр., 21.IX 1950, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

підживлюватися

Значення в інших словниках