1. Словник української мови в 11 томах

піджинати

ПІДЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжну́, підіжне́ш, док., перех. Жати хлібні злаки частково, на якій-небудь площі;

// Жнучи, доганяти кого-небудь, змагатися з кимсь.

Анна замовкла. Горпина зачала її все піджинати, майже півзагону собі забирала (Фр., І, 1955, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піджинати — піджина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піджинати — -аю, -аєш, недок., піджати, підіжну, підіжнеш, док., перех. Жати хлібні злаки частково, на якій-небудь площі. || Жнучи, доганяти кого-небудь, змагатися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піджинати — ПІДЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжну́, підіжне́ш, док., що. Жати хлібні злаки частково, на якій-небудь площі; // Жнучи, доганяти кого-небудь, змагатися з кимсь. Анна замовкла. Горпина зачала її все піджинати, майже півзагону собі забирала (І. Франко). Словник української мови у 20 томах