1. Словник української мови в 11 томах

підзвітний

ПІДЗВІ́ТНИЙ, а, е.

1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь.

Він.. почував себе майже підзвітним. Присутні, що були віком всі молодші за нього, питали його, і він відповідав (Гончар, IV, 1960, 92);

Видавництва і склади, магазини і читальні, бібліотеки і різні торгівлі книгами — все це повинно стати партійним, підзвітним (Ленін, 12, 1970, 94);

Апарат соціалістичної держави служить народові і підзвітний народові (Програма КПРС, 1961, 91).

2. бухг. Який видають за умови наступної звітності (про гроші).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підзвітний — підзві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підзвітний — -а, -е. 1》 Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. 2》 фін. Якого видають за умови наступної звітності (про гроші). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підзвітний — ПІДЗВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. Державою [Скіфією] правив великий князь – хакан. У периферійних князівствах правили князі, підзвітні великому князеві (з наук.-попул. літ.); Він .. почував себе майже підзвітним. Словник української мови у 20 томах