1. Словник української мови в 11 томах

підзмінний

ПІДЗМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до підзмі́на.

Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з’їхала з капітаном на берег (Трубл., Лахтак, 1953, 17);

Підзмінному працівникові ферми трудодні нараховують від середнього виробітку працівника, якого він заміняв (Колг. енц., II, 1956, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підзмінний — підзмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підзмінний — -а, -е. Прикм. до підзміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підзмінний — ПІДЗМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до підзмі́на. Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з'їхала з капітаном на берег (М. Трублаїні); Підзмінному працівникові ферми трудодні нараховують від середнього виробітку працівника, якого він заміняв (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах