1. Словник української мови в 11 томах

підкидання

ПІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підкида́ти.

Мартоха,.. лишивши трохи горілки на дні, підкинула бризками вгору, при тому вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання «вибрикувати» панні, тямлячи, що то було б якось незугарно, — кожний же й без слів тямить, проти чого теє підкидання (Л. Укр., III, 1952, 673).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкидання — підкида́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підкидання — -я, с. Дія за знач. підкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкидання — ПІДКИДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підкида́ти. Мартоха, .. лишивши трохи горілки на дні, підкинула бризками вгору, при тому вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання “вибрикувати” панні, тямлячи, що то було б якось незугарно... Словник української мови у 20 томах
  4. підкидання — Підкида́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підкидання — Підкида́ння, -ня с. Подбрасываніе, подкидываніе. Словник української мови Грінченка