підклепувати
ПІДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКЛЕПА́ТИ, підклепа́ю, підклепа́єш і підклеплю́, підкле́плеш; мн. підкле́плять; док., перех.
1. Клепати злегка або ще раз, додатково.
Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав… (Кос., Новели, 1962, 120).
2. техн. Те саме, що прикле́пувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підклепувати — підкле́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підклепувати — -ую, -уєш, недок., підклепати, підклепаю, підклепаєш і підклеплю, підклеплеш; мн. підклеплять; док., перех. 1》 Клепати злегка або ще раз, додатково. 2》 тех. Те саме, що приклепувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підклепувати — ПІДКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКЛЕПА́ТИ, підклепа́ю, підклепа́єш і підклеплю́, підкле́плеш; мн. підкле́плять; док., що. 1. Клепати злегка або ще раз, додатково. Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав... (Г. Словник української мови у 20 томах