1. Словник української мови в 11 томах

підкопувач

ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.).

У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (Рад. Укр., 31.VІІІ 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкопувач — підко́пувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підкопувач — -а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкопувач — ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). Почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (з газ.). Словник української мови у 20 томах