1. Словник української мови в 11 томах

підкрадатися

ПІДКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДКРА́СТИСЯ, а́дуся, а́дешся, док. Крадучись, непомітно наближатися до кого-, чого-небудь.

— Тихо, — каже пані. — Подивимось, що вона робить. Стали вони підкрадатись.. Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда (Вовчок, І, 1955, 46);

Завдяки своєму забарвленню малопомітні і великі мешканці саван. Світло-коричневий тон шерсті лева зливається з глинистою поверхнею землі, коли він підкрадається до своєї жертви (Фіз. геогр., 5, 1956, 141);

Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся (Коцюб., І, 1955, 469);

Якось уночі, коли після відлиги знялася завірюха, до сарайчика підкрався старий вовк (Донч., IV, 1957, 87);

*Образно. Стиха підкрадався теплий дрібний дощик (Сміл., Пов. і опов., 1949, 34);

Підкрались [хвилі] і вдарили раптом в борти, потрясли корабель наш (Л. Укр., І, 1951, 245);

// Підступати впритул до чого-небудь (про рослинність, рельєф і т. ін.).

Крутояром, ліском, що підкрадався до самісінького Жежериного обійстя, вони підійшли незримі й нечутні, і їх поглинула темна хата глитая (Речм., Весн. грози, 1961, 55);

// Непомітно входити в довір’я до кого-небудь (звичайно з підступною метою).

Старому інколи здавалося що син заглядає йому в душу, до серця підкрадається, читає те, що старий думає (Томч., Жменяки, 1964, 13);

А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час і запустить Пазурі в печінки (Шевч., І, 1963, 236);

// перен. Поступово наближатися, підходити, наставати за існуючими законами, незалежно від чиєї-небудь волі.

Мовчали. Навкруги стояла тиша. — Зима підкрадається, — порушив її раптом Довбуш. — Де ти думаєш зимувати, Фоко? (Гжицький, Опришки, 1962, 182);

Сон підкрадався до нього поступово, непомітно, і він скоро заснув (Кучер, Пов. і опов., 1949, 87);

Тіло стало важким, немічним, безвладним. Йому здалося, що свідомість його слабне, затьмарюється, що смерть підкрадається уже і до нього (Коцюба, Нові береги, 1959, 396);

// перен. Непомітно, поступово оволодівати ким-небудь, опановувати когось (про думки, почуття і т. ін.).

Все разом не давало Семенові снувати далі чорні думки: йому підкралася під серце легенька жалість (Март., Тв., 1954, 113);

Коли часом на самоті підкрадалася зрадлива думка про щастя, про майбутнє, негайно ж гнала [Люба] її геть (Ле, Міжгір’я, 1953, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкрадатися — (крадькома підходити) крастися, підбиратися. Словник синонімів Полюги
  2. підкрадатися — підкрада́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підкрадатися — Крастися, підбиратися, скрадатися; (- зиму) наближатися, наставати, надходити. Словник синонімів Караванського
  4. підкрадатися — див. іти; стежити Словник синонімів Вусика
  5. підкрадатися — -аюся, -аєшся, недок., підкрастися, -адуся, -адешся, док. Крадучись, непомітно наближатися до кого-, чого-небудь. || Підступати впритул до чого-небудь (про рослинність, рельєф і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. підкрадатися — Чалитися, зічалюватися, зічалитися, позічалюватися, началюватися, началитися, поначалюватися, почалюватися, почалитися Словник чужослів Павло Штепа
  7. підкрадатися — ПІДКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДКРА́СТИСЯ, а́дуся, а́дешся, док. Крадучись, непомітно наближатися до кого-, чого-небудь. – Тихо, – каже пані. – Подивимось, що вона робить. Стали вони підкрадатись .. Словник української мови у 20 томах
  8. підкрадатися — КРА́СТИСЯ (непомітно йти, пробиратися кудись, підходити до когось, чогось), СКРАДА́ТИСЯ, ПІДКРАДА́ТИСЯ, ПІДБИРА́ТИСЯ, ЗАКРАДА́ТИСЯ розм.; ЧА́ЛИТИСЯ розм. (націлюючись на щось). — Док.: підкра́стися, закра́стися. Словник синонімів української мови