1. Словник української мови в 11 томах

підкреслення

ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити.

Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (Полт., Повість.., 1960, 454);

Підкреслення лозунга демократичної республіки в резолюції з’їзду [III з’їзду РСДРП] необхідне логічно і принципово.. (Ленін, 11, 1970, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкреслення — підкре́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підкреслення — -я, с. Дія за знач. підкреслити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкреслення — ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити. Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
  4. підкреслення — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК... Словник синонімів української мови
  5. підкреслення — Підкре́слення, -ння; -кре́слення, -лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)