1. Словник української мови в 11 томах

підкрикувати

ПІДКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії.

Маруся стане на.. камінь і гойдається, як дитинка, сама собі підкрикуючи; великий камінь то плюсне краєм у воду, то вирне знов, то плюсне, то вирне (Хотк., II, 1966, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкрикувати — підкри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підкрикувати — -ую, -уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкрикувати — ПІДКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Час від часу викрикувати що-небудь, заохочуючи цим когось до дії або супроводжуючи власні дії. Маруся стане на .. камінь і гойдається, як дитинка, сама собі підкрикуючи; великий камінь то плюсне краєм у воду, то вирне знов, то плюсне, то вирне (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах