1. Словник української мови в 11 томах

підлатувати

ПІДЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково.

Підлатавши, де треба, пошарпаний жупан і шаровари Омелянові, з раннього-ранку водила його всюди Арінка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 534);

// Лагодити трохи, частково, усуваючи пошкодження.

Осінь була ще далеко, а прикрості, які вона віщувала, вже багатьох непокоїли.. Чи пощастить до осінніх дощів підлатати діркувату покрівлю? (Мур., Жила.. вдова, 1960, 159);

— На ремонт везу машини. Так побив, проклятий [ворог], що ледве їдуть, — пожалівся Каблуков. — На ранок підлатаємо (Кучер, Голод, 1961, 107).

2. перен., розм. Трохи поліпшувати або виправляти що-небудь.

Начальник поліції.. конфіденціально натякнув йому, що на цій операції, за всіма ознаками, гадає підлатати свою кар’єру пан Граупнер (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 59);

// тільки док., у сполуч. із сл. здоров’я. Те саме, що підліко́вуватися 1.

— Збирайтеся, діду, — кажуть.. «Куди?» питаю. — До моря поїдете. У дворець. Треба вам, — кажуть, — підлатати здоров’я (Донч., VI, 1957, 206).

◊ Підлата́ти носи́ кому — побити когось, пошкодивши ніс, обличчя.

— Гляньте-бо, хлопці, як ляшки-панки сковзаються! — сміявся сотник... — Посковзайтесь трішечки ще, а ми вам носи підлатаємо (Стар., Облога.., 1961, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлатувати — підла́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підлатувати — див. лагодити Словник синонімів Вусика
  3. підлатувати — -ую, -уєш, недок., підлатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково. || Лагодити трохи, частково, усуваючи пошкодження. 2》 перен., розм. Трохи поліпшувати або виправляти що-небудь. || тільки док., у сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлатувати — ПІДЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Латати (у 1 знач.) трохи, у деяких місцях або додатково. Підлатавши, де треба, пошарпаний жупан і шаровари Омелянові, з раннього-ранку водила його всюди Арінка (О. Словник української мови у 20 томах
  5. підлатувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. підлатувати — Підлатувати, -тую, -єш сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить. Словник української мови Грінченка