1. Словник української мови в 11 томах

підлизник

ПІДЛИ́ЗНИК, а, ч., зневажл. Те саме, що підли́за.

А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес отой… (Рильський, Вибр., 1940, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлизник — підли́зник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. підлизник — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. підлизник — -а, ч., зневажл. Те саме, що підлиза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлизник — ПІДЛИ́ЗНИК, а, ч., зневажл. Те саме, що підли́за. А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес отой... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. підлизник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  6. підлизник — Підлизник, -ка м. = підлиза (о мужчинѣ). Словник української мови Грінченка