підло
ПІ́ДЛО. Присл. до пі́длий 1.
— Читати чужий лист, хоч би він був і загублений, — се підло, підло! (Хотк., І, 1966, 48);
Всі прості і чесні люди в світі проти нової війни, яку так вперто і підло намагаються накинути народам вороги роду людського — імперіалісти (Смолич, VI, 1959, 552).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підло — пі́дло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- підло — Присл. до підлий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підло — ПІ́ДЛО. Присл. до пі́длий 1. – Читати чужий лист, хоч би він був і загублений, – се підло, підло! (Г. Хоткевич); Злостився [Марченко] на тих, кого донині любив, кого поважав, на тих, кого толерантно терпів, – на всіх одразу. Вони підло користувалися його добротою, його лібералізмом (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах