1. Словник української мови в 11 томах

підлісний

ПІДЛІ́СНИЙ, а, е.

1. Який розташований біля лісу, поруч із лісом.

На підлісному горбі, де кінчалися грядівські поля, Ксеня з натугою повернула закутану в хустки голову, оглянулась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 354).

2. спец. Який росте в нижньому ярусі лісу.

Підлісна флора.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Підлісний — Підлі́сний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. підлісний — [п'ід(')л’існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. підлісний — -а, -е. 1》 Який розташований біля лісу, поруч із лісом. 2》 спец. Який росте в нижньому ярусі лісу. Підлісна флора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлісний — ПІДЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Який розташований біля лісу, поруч із лісом. На підлісному горбі, де кінчалися грядівські поля, Ксеня з натугою повернула закутану в хустки голову, оглянулась (В. Бабляк). 2. спец. Який росте в нижньому ярусі лісу. Підлісна флора. Словник української мови у 20 томах