підмальований

ПІДМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмалюва́ти.

Підмальовані чорним брови [татарки] і червоні, теж пофарбовані, нігті на руках і ногах так і блищали до сонця, мов наведені політурою (Коцюб., І, 1955, 285).

2. у знач. прикм. Який підмальовано, підфарбовано.

Повела [Аннушка] підмальованими очима в бік поручника Суходолова (Панч, На калин. мості, 1965, 61);

*У порівн. Ліси вже окутуються фіалковим маревом, і на снігу, мов підмальовані, синіють тіні дерев (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 221).

3. у знач. прикм., перен. Якому надано привабливішого вигляду.

Марксисти переконані, що сукупність літературної діяльності О. Богданова зводиться до спроб прищепити свідомості пролетаріату підмальовані ідеалістичні уявлення буржуазних філософів (Ленін, 24, 1972, 322);

// Який прикрашено, оздоблено чим-небудь для приховання справжньої суті.

Хоцінський своїм підмальованим оповіданням.. розбуркав у йому гордість своїм родом (Н.-Лев., І, 1956, 158).