1. Словник української мови в 11 томах

підмантачувати

ПІДМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Мантачити косу повторно або додатково.

— Стривай-но, — кажу, — ось підмантачу, то знатимеш, як зі мною жартувати… Направив я косу (Мур., Бук. повість, 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмантачувати — підманта́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмантачувати — -ую, -уєш, недок., підмантачити, -чу, -чиш, док., перех. Мантачити косу повторно або додатково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмантачувати — ПІДМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. Мантачити косу повторно або додатково. – Стривай-но, – кажу, – ось підмантачу, то знатимеш, як зі мною жартувати... Направив я косу (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  4. підмантачувати — Підмантачувати, -чую, -єш сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у. Словник української мови Грінченка