1. Словник української мови в 11 томах

підмокати

ПІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ПІДМО́КНУТИ, не, док. Набиратися, просякати вологою, місцями намокати.

Між потоком і дорогою земля підмокала. Ми ходили поміж кущами і вільхами, шукаючи якогось місточка чи кладки (Томч., Готель.., 1960, 15);

— Ось тобі перша новина — в’язка книжок, Олексій Федотович передав персонально. Трошечки підмокли… (Речм., Весн. грози, 1961, 83);

// у сполуч. із сл. очі, перен. Наповнюватися, наливатися сльозами.

[Забрамський:] Здрастуйте, Зоя. Чого це ви така розстроєна? Що з вами? І очі нібито підмокли (Коч., II, 1956, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмокати — підмока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
  3. підмокати — -ає, недок., підмокнути, -не, док. Набиратися, просякати вологою, місцями намокати. || у сполуч. зі сл. очі, перен. Наповнюватися, наливатися сльозами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підмокати — ПІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ПІДМО́КНУТИ, не, док. Набиратися, просякати вологою, місцями намокати. Між потоком і дорогою земля підмокала. Ми ходили поміж кущами і вільхами, шукаючи якогось місточка чи кладки (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підмокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови