1. Словник української мови в 11 томах

підмурований

ПІДМУРО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до підмурува́ти.

Дім той був високо підмурований (Коб., III, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмурований — підмуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підмурований — -а, -е, буд. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмурований — ПІДМУРО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. до підмурува́ти. Дім той був високо підмурований, і через те сходилося з веранди сходами в сад (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах