підмінювати

ПІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех.

1. Міняти, замінювати, звичайно непомітно.

Любила [тьотя].. підмінювати фарби. Замість бурякового обрамовання дасть синє (Фр., IV, 1950, 210);

Глянув [отець] спідлоба на Галю та й устромив очі назад у [індиче] стегно. Неначе боявся, що хтось йому підміняє те стегно на гірше (Март., Тв., 1954, 404);

*Образно. Стривайте, та хіба ж це Мишуня? Скромний, сором’язливий, неквапливий, незграбний Мишуня?.. Його хтось підмінив (Ю. Янов., II, 1954, 139);

*У порівн. Йому ніби підмінили душу, і він тепер відчував те, про що раніше й не догадувався (Тют., Вир, 1964, 251);

// чим. Надавати чому-небудь перевагу, звичайно відмовляючись від іншого.

Опортуністи давно підготовляли крах II Інтернаціоналу, заперечуючи соціалістичну революцію і підмінюючи її буржуазним реформізмом.. (Ленін, 26, 1972, 2);

Марксистське літературознавство визнає за ідейним змістом твору визначальну роль. Але підміняти естетичну оцінку художнього витвору суто соціологічним, ідейно-тематичним розглядом його — це значить порушувати принципи матеріалістичної естетики (Рад. літ-во, 1, 1957, 17);

Аплодувати Павлик не збирався. Навпаки, він стиснув кулаки і явно лагодився підмінити високе мистецтво співу низькоякісними вправами з боксу (Донч., VI, 1957, 45).

2. кого. Заступати кого-небудь по роботі, беручи на себе його обов’язки, виконуючи певні функції і т. ін.

Щоб не робити зупинок, механізатори під час сніданку, обіду та вечері підмінюють один одного (Рад. Укр., 8.ІХ 1962, 2);

Семена Голубаря посилали підміняти гірничого майстра, аж поки той зміг повернутися до виконання своїх обов’язків (Ле, C. Голубар, 1950, 50);

Редактор не повинен підміняти автора і переробляти за нього рукопис, бо це веде до зниження вимогливості і майстерності (Літ. газ., 7.Х 1958, 2);

Внизу надворі стоїть на посту Степура, добровільно підмінивши Мороза, що поїхав до родичів (Гончар, Людина.., 1960, 49);

// перев. недок., що. Використовуватися, вживатися замість іншого.

Світогляд, обумовлюючи творчість митця, безумовно, не підмінює художнього методу. Але нема і не було такого методу творчості, який би не спирався на певний світогляд (Рад. літ-во, 3, 1958, 21);

// Виступати в ролі іншого.

Партійні організації не підміняють радянські, профспілкові, кооперативні та інші громадські організації трудящих, не допускають змішування функцій партійних і інших органів, непотрібного паралелізму в роботі (Статут КПРС, 1971, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмінювати — підмі́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмінювати — -юю, -юєш і підміняти, -яю, -яєш, недок., підмінити, -міню, -міниш, док., перех. 1》 Міняти, замінювати, звичайно непомітно. || чим. Надавати чому-небудь перевагу, звичайно відмовляючись від іншого. 2》 кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмінювати — ПІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., кого, що. 1. Міняти, замінювати, звичайно непомітно. Любила [тьотя] .. підмінювати фарби. Замість бурякового обрамовання дасть синє (І. Словник української мови у 20 томах
  4. підмінювати — ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Словник синонімів української мови