1. Словник української мови в 11 томах

піднаймач

ПІДНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення.

З отим великим м’ячем застукав мене наш новий піднаймач (Вільде, Сестри.., 1958, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднаймач — піднайма́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. піднаймач — -а, ч. Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднаймач — ПІДНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто піднаймає житлову площу або якесь приміщення. З отим великим м'ячем застукав мене наш новий піднаймач (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах